Я втомилася від претензій чоловіка і хочу розлучитися. Якщо він такий зараз, то, боюся навіть уявити, яким він буде в старості. Мені абсолютно не хочеться догоджати йому, тим більше, що я вже намагалася – це марно!

Альбіна та Ігор одружені шістнадцять років. Їх старшому синові чотирнадцять, молодшому – десять. Проблеми в сім’ї почалися близько двох років тому, і зараз вже Альбіна серйозно налаштована на розлучення. В чому причина?

– Ігор старше мене на два роки. Мені – тридцять сім, а йому – тридцять дев’ять зараз. Одружилися ми, коли я вчилася на останньому курсі інституту, а він вже закінчив навчання і працював. У нас була справжня любов: цукерки, букети, останній ряд в залі кінотеатру… романтика… приємно згадати. Та й після весілля нічого не змінилося, Ігор був дуже турботливим чоловіком.

Потім народилися діти. Не скажу, що Ігор – ідеальний батько, доводилося часом змушувати і з коляскою погуляти, і уроки перевірити, але в загальному і цілому все непогано. Сини люблять тата, довіряють йому, люблять проводити з ним час.

На п’ятнадцятому році шлюбу Ігор якось дивно змінився. Раніше він завжди був на позитиві, навіть, якщо траплялося щось не дуже гарне, він все одно намагався знайти хороші сторони в усьому. А тут, як підмінили.

Мій чоловік почав бачити світ в іншому світлі. Причому, спочатку мені доводилося вислуховувати які погані всі раптом стали навколо, а потім, плавно, весь цей негатив перейшов на сім’ю. Він став вічно всім незадоволений. Це проявлялося, як у великих речах, так і по дрібницях.

Ближче до сорока років чоловіки відчувають кризу середнього віку. Можливо саме це стало причиною.

Під час такої кризи чоловіки переосмислюють все, що сталося з ними до цього моменту, і думають про те, що чекає їх попереду. Найважче тим чоловікам, які починають усвідомлювати, що нічого видатного в цьому житті не добилися, а попереду їм бачиться порожнеча, життя здається вже прожитого, причому даремно…

Не побудував будинок, не посадив дерево, не виплекав сина: як жити далі? А далі чоловік може зруйнувати все те, нехай навіть не настільки глобальне, але все ж досягнуте. Розлучення з дружиною, з якою прожив понад десятка років, зіпсовані відносини з дітьми, якщо такі є, величезне бажання послати під три чорти всіх і вся…

– Ігор незадоволений тим, як і що я готую. Чіпляється до мого зовнішнього вигляду: занадто обтягує блузка, занадто яскрава помада і взагалі говорить, що я поправилась, хоча це зовсім не так. Сини теж регулярно потрапляють під «роздачу»: чому не «п’ятірка», а «четвірка», чому теніс, а не футбол… Загалом, нашому татові не попасти тепер, він вічно злий, в поганому настрої і чіпляється до всього підряд.

У Ігора спостерігаються «легкі» симптоми кризи середнього віку: поганий настрій, агресія, негативне ставлення до оточуючих.

– Я втомилася від претензій чоловіка і хочу розлучитися. Якщо він такий зараз, то, боюся навіть уявити, яким він буде в старості. Мені абсолютно не хочеться догоджати йому, тим більше, що я вже намагалася – це марно.

І все ж, Альбіні не варто гарячкувати. І варто в цей складний період можна і потрібно бути поруч з чоловіком. Коли все закінчиться, в сім’ю повернеться мир і злагода, але якщо не проявити терпіння, сім’ю, дійсно, можна зруйнувати раз і назавжди.