Донька моя вийшла заміж. І мені настільки сподобався мій зять, що я подумала, ото доні пощастило. Але доля розпорядилася інакше. Зять втратив бізнес, став заробляти мало. Ніколи не думала, що поруч зі мною багато років живе така людина

Зі своїм чоловіком разом ми живемо у шлюбі вже багато років. Є у нас спільно нажите майно: машина і дві хороші квартири. Наша доросла дочка вже 4 роки як вийшла заміж, потім вони з чоловіком подарували нам маленького онука, якого я дуже люблю і горнуся до нього. Так склалося, що її чоловік виявився не дуже успішною людиною в житті, ну така в нього вдача, усі люди різні. Спочатку він подавав нам великі надії на гарне майбутнє нашої доньки, займався розкруткою бізнесу і мав своє власне хороше житло, але з часом вліз в борги і зовсім все втратив, якось геть несподівано. Їхнє становище погіршує ще й те, що дочка зараз у декретній відпустці вдома, і єдиний годувальник в її родині – це її чоловік.

Останній рік вони разом з дитиною перебираються по орендованих квартирах. Часто переїжджають, тому що то господар виявиться поганим, то сусіди по ночах гуляють і спати їм не дають. Мені дуже шкода дивитися на те, як дочка з зятем постійно змучуються з тими частими переїздами і платять великі суми за оренду квартири, і на життя не вистачає їм зовсім. У нас з чоловіком є ще одна квартира, ми в ній не живемо. Щоб якось допомогти дітям, я намагалася умовити батька пустити їх пожити в ту квартиру, яку в даний момент ми здаємо в оренду квартирантам, зовсім чужим людям, а він від цієї пропозиції навідріз відмовився відразу.

Справа в тому, що мій чоловік вважає, що чоловік завжди повинен бути главою сім’ї і вміти забезпечувати свою дружину та дітей. На його думку, зятю має бути соромно отримувати будь-які подачки від нас, і тому потрібно всього лише почекати, поки він розбереться у всіх своїх проблемах сам. А якщо ми їх зараз впустимо в свою квартиру, то вже як потім скажемо, щоб вони її покинули. І якщо в них буде безкоштовна криша над головою, то зять це сприйме, як належне і зовсім ворушитися не буде. вони звикнуть, що ми їх маємо утримувати завжди.

Чоловік каже, що якщо чоловікові постійно у всьому допомагати, то його характер ослабне, і він втратить усіляку мотивацію на успіх та забезпечення своєї власної сім’ї. А мені здається, що мій благовірний просто дуже шкодує гроші зі здачі квартири дітям, і боїться того, що сім’я дочки там оселиться назавжди . Мені теж не хочеться втрачати наш додатковий дохід, але я думаю, що батьки в будь-якому віці повинні піклуватися про своїх дітей. А особливо тоді, коли їм важко і у них непростий період в житті. Я спати спокійно не можу, знаючи, що у них на елементарні речі грошей не вистачає.

Пропонувала альтернативу – допомогти їм з оформленням і виплатою кредиту, але чоловік від моєї пропозиції і геть розізлився. За його словами, ми вже досить вклалися в дочку, вона вже доросла і повинна була розуміти, за кого виходить заміж. Нехай, мовляв, тепер трохи подумає про своє життя – буде їй наука.

На сватів зовсім надії немає – у них бідна сім’я і немає можливості допомогти нашим дітям. Залишається тільки намагатися якось впливати на чоловіка, але я не знаю як – він дуже вперта людина, ніколи мене ні в чому не слухався.

Мені зараз дуже прикро чути його відмови і розуміти, що людина, з якою я прожила багато років, за копійку готовий зіпсувати життя власній доньці. так не можна, їм зараз, можливо, як ніколи, потрібна наша підтримка. Раніше такої сильної жадібності в ньому я не помічала. Як його можна переконати? Якщо виселимо квартирантів, то в грошах, звичайно, доведеться стиснутися, але не думаю, що будемо голодні сидіти, тим паче якісь невеликі заощадження в нас є, а скільки нам ще потрібно. Чоловік планував наступного року змінити роботу на більш легку і низькооплачувану, але здоров’я ще дозволяє йому попрацювати на заводі кілька років. Як бути? Я дуже хочу допомогти дітям, у мене душа не на місці, адже знаю, як їм зараз важко. Ми для них єдина надія зараз.