Дитину я не люблю, але як розповісти про це чоловікові – не знаю. Я дуже цінувала свій власний час, можливість ним розпоряджатися, як мені подобається. Син все це у мене забрав. Я дуже люблю чоловіка і не хочу його втрачати, але народження сина все зіпсувало. Всі мої плани пішли шкереберть. При чоловікові намагаюся стримувати себе, але він вже зрозумів, що дитину я не люблю, і якось сказав: «Кішка – і та краща мати, ніж ти». Мама сказала, що не кине роботу, щоб мені допомагати, а свекруха далеко

Дитину я не люблю, але як розповісти про це чоловікові – не знаю. А я дуже цінувала свій власний час, можливість ним розпоряджатися, як мені подобається. Син все це у мене забрав. Я дуже люблю чоловіка і не хочу його втрачати, але народження сина все зіпсувало. Всі мої плани пішли шкереберть. При чоловікові намагаюся стримувати себе, але він уже зрозумів, що дитину я не люблю, і якось сказав: «Кішка – і та краща мати, ніж ти»…

З чоловіком ми прожили разом п’ять років, а коли нарешті купили собі окрему квартиру і переїхали від свекрів – вирішили, що пора заводити дитину. Це була більше його ідея, ніж моя.

Я звикла розпоряджатися своїм часом так, як хочу, їздити у відпустку удвох, тільки з коханим, а на роботі у мене все складалося просто чудово. Мені б займатися кар’єрою, але довелося йти в декретну відпустку.

Свого часу я намагалася поговорити з чоловіком про те, щоб прожити життя тільки вдвох, але він так подивився на мене, що мені довелося вдати, наче я пожартувала.

Я дуже люблю чоловіка і не хочу його втрачати, але народження сина все зіпсувало. Я не встигаю нічого по господарству, постійно хочу спати, тому злюся, а це дуже дратує чоловіка. В мене весь час поганий настрій. А коли чоловік якось побачив, як я ляснула сина, який ревів без причини і діяв мені на нерви, то пригрозив вигнати мене з дому, а синові найняти няню.

Зараз малому всього п’ять місяців, я його не люблю, хоча розумію, що це не природньо. Але нічого не можу вдіяти з цим. Не знаю, чи зможу я його коли-небудь полюбити або так і все і залишиться.

Розумію, що все моє життя і плани пішли шкереберть, я кожен день на якійсь межі, особливо коли залишаюся з дитиною наодинці. При чоловікові намагаюся стримувати себе, але він вже зрозумів, що дитину я не люблю, і якось сказав: «Кішка – і та краща мати, ніж ти».

Мені було прикровід його слів, ось спробував би він посидіти з дитиною день і ніч, я б подивилася, як він би він його швидко розлюбив. Звісно, добре зображати люблячого батька, якщо прийти додому ввечері і цілу ніч спокійно спати, адже йому завтра рано вставати. А я ніби буду спати до обіду! Та це мале чудисько не дає мені прилягти ні на мить, не дає займатися тим, що люблю і хочу я.

Спілкуюся з подругами, у яких вже по двоє дітей, а у хресної мого сина недавно народилася третя дитина. Дві старші – дівчатка, а чоловік її захотів ще й хлопчика, ось вона і зважилися на третю дитину. Я просто заздрю, як у них все виходить, діти у них спокійні, не те, що у мене, батьки їм допомагають. Моя ж мама сказала, що роботу не кине, щоб мені допомагати, і що вона свого часу виростила двох без сторонньої допомоги.

Але хіба це аргумент? Свекруха живе в іншому місті, приїхала, коли внук народився, а тепер тільки дзвонить і розказую, як нудьгує. На відстані можна нудьгувати, а щоб приїхати і допомогти – такого їй на думку не спадає!

Автор: Карина